Чернігівські гармати на Валу знову змінили свою локацію. Цього разу тимчасово і з прицілом на покращення, а загалом же історія становлення гармат на нинішні лафети довга і терниста.
«На сьогодні на території чернігівської фортеці зберігаються 12 чавунних гармат, що датуються XVII-XVIII століттями. Більшість цих гармат вочевидь була на озброєнні чернігівської фортеці»,- Максим Блакитний, історик.
Частина гармат потрапила до Чернігова з колишніх фортець Чернігово-Сіверщини, зокрема з Ніжина, Новгорода-Сіверського. Одна з гармат має шведське або норвезьке походження.
Вітчизняні ж, за припущеннями істориків, мають брянські корені.
«Є припущення, що їх було зроблено на території міста Брянськ, оскільки там свого часу і виготовляли гармати»,- Максим Блакитний, історик.
Щодо функціоналу гармат, то на той час чернігівська фортеця належала Російській імперії й охороняла її південно-західні кордони. Але з часом усе змінилося – і Чернігів замість передової став тилом.
«Унаслідок трьох поділів Польщі кордони Російської імперії відсунулися далеко на захід, тому потреба в Чернігівській фортеці відпала»,- Максим Блакитний, історик.
Коли така зброя з часом втратила бойове значення, вона зберігалася на складі просто на Валу, в занедбаному стані.
«Їх не взялися кудись перевозити. Вони просто лежали на землі або на залишках мурів колишньої чернігівської фортеці. Перші згадки про те, що гармати були встановлені на такі лафети, які ми сьогодні бачимо, датуються 1896 роком, коли в Чернігові готувалися до канонізації святого Феодосія Углицького»,- Максим Блакитний, історик.
Відтоді й настав «зірковий» час гармат, коли вони не працювали за призначенням, а лише радували погляд жителів і гостей міста.
Загалом же, за словами істориків, точних даних, що ці гармати брали участь у воєнних діях, немає, проте за умови правильних відновних робіт вони ще здатні слугувати як бойова одиниця.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Олег Дешура
Оператор Роман Лазун