Село Піски Чернігівського району. Тут проживають 445 осіб, проте це лише офіційні дані. Жителі розповідають, що молодь масово покидає населений пункт через брак роботи. Відповідно, забирає і своїх дітей. Наразі в селі функціонує лише початкова школа, де працюють два вчителі. Та скоро й ці класи можуть зникнути, а найменші жителі Пісок також будуть змушені подорожувати до сусідніх сіл, аби здобути знання.
«У нас діток мало. І ми на межі закриття. У нас було 9 діток, тому ми на межі. Хочеться, щоб залишилося все тут. У нас зараз уся старша школа їздить до іншої школи. За десять восьма він приїжджає до нас і о пів на п‘яту вечора приїздить до нас сюди. Діти 10 годин перебувають в іншому селі», – Оксана Злидень, завідувач Пісківського НВК.
Подібна ситуація спостерігається в більшості маленьких сіл Чернігівщини. Приводів для переживання додали й заяви уряду про можливість впровадження нової програми «Гроші ходять за школярем». Але згодом міністр освіти спростувала цю інформацію та натякнула, що фінансування все ж таки йтиме здебільшого на опорні навчальні заклади.
«Дуже шкода села. Тому що такі маленькі школи, як у нашому селі, звісно, їх закриють. Планується підвезення, зима, дорога, дуже часто таке, що автобус не завівся і діти несвоєчасно добиратимуться до шкіл», – Юлія Герасименко, заступник директора з виховної роботи Кучинівської ЗОШ І-ІІІ ст.
«Якщо навіть планується підвезення, то не врегульоване питання доріг, кілометраж за цим підвезенням буде теж великий. І якщо дитина зранку сяде в автобус і буде 40 хвилин трястися, то яке ж буде навчання, якщо діти будуть хворіти. Я вважаю, що такі школи треба дофінансовувати і їх тримати, тому що треба давати нормальну освіту кожній дитині», – Андрій Гловач, директор Трисвятськослобідської ЗОШ І-ІІІ ст.
Співробітники вже існуючих опорних шкіл розповідають про важку адаптацію учнів, які прибувають із маленьких сіл.
«Діти звикли до своєї школи, ось у мене хлопчик із Красного приїжджає, два роки він навчався в Красному, а тепер закривають ту школу. А він страждає від цього. Він хоче бути зі своїм класом. Це порушується в дитини психіка і потім вона дуже важко входить у новий колектив», – Лариса Безугла, вчитель початкових класів Опорний заклад «Количівської ЗОШ І-ІІІ ст.».
Учні, які зараз ходять до шкіл у невеличких селах, також не хочуть, аби їхні навчальні заклади закривали.
«Я хочу довчитися у цій школі до 11 класу. Я не хочу, щоб мою школу закрили. Мені взагалі дуже зручно їздити сюди, мене мама на машині возить. Якщо добиратись до великих шкіл, то я просто просплю. І в цій школі мені подобаються вчителі», – Марія Кирик, учениця 6-го класу Трисвятськослобідської ЗОШ І-ІІІ ст.
«Я навчаюсь у музичній школі, мені дуже складно їздити з уроків потім до нашого Сновська і, на мою думку, це дуже важко. Я звикла і мені знайомі всі вчителі, мені легше з ними, а оці зміни… Це дуже складно для мене та інших учнів», – Вікторія Челенда, учениця 9-го класу Кучинівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Вчителі побоюються, що нововведення призведуть до масових скорочень, адже в маленьких селах роботу знайти і так майже неможливо. Подібні ініціативи уряду вже викликали хвилю обурення серед експертів. Відомий київський журналіст Владислав Бовсуновський так прокоментував нововведення.
«По-перше, від вчителя не залежить, скільки людей у класі. Це залежить від того, скільки дітей поруч зі школою. По-друге, у випадках навантаження понад 30 школярів на вчителя навчальний процес неефективний. По-третє, в нас спостерігається надлишок дітей (точніше, дефіцит шкіл) у густонаселених районах і недостача в депресивних регіонах. Від вчителя це не залежить. Закривати школи, щоб села вимирали і далі? І навіть цілі міста. Чи насильно переселяти?»
Обурюються подібним заявам і жителі Чернігівщини. Вони наголошують на тому, що потрібно, навпаки, відроджувати село.
«Взагалі закривати школи не можна. Треба відкривати школи, садочки, щоб усе було в селі кожному. Я тільки за таке, щоб була освіта. А як буде освіта, то будуть вчені діти», – Катерина Нітченко, жителька Чернігівщини.
«Щоб не закривати школи, треба створити в селах умови, аби молодь піднімалая, аби народжуваність дітей була, тоді щось у нас буде. А так нічого не буде. Населення немає, дітей немає, отже, будемо папуасами».
Головний освітянин області розповів, що наступного року молоді вчителі одержуватимуть підтримку від держави. Зараз на це виділено понад три мільярди гривень. Зміниться й порядок обрахунку контингенту учнів.
«Бралися показники позаминулорічні, на цей рік обрахувалися контингенти не 19 року, а 18 року. І вони були занижені. Наприклад, у Чернігові на 2 тисячі більше учнів, ніж торік. Відповідно, вони не враховані в бюджет. Через це вже буде перераховано в лютому і внесено до бюджету. Отам, де збільшився контингент учнів, бюджети отримують додаткові кошти на заробітну плату», – Микола Конопацький, начальник управління освіти Чернігівської ОДА.
За словами Миколи Конопацького, такі маніпуляції забезпечать додаткові кошти великим населеним пунктам і зменшать дефіцит заробітної плати в селах. Водночас оплата роботи вчителів залишиться незмінною.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv