Кожна робота Марини Гандиш просякнута переживаннями художниці та ідеями, які вони породжують. Саме це лежить в основі концептуальної кераміки, якою Марина займається професійно.

«Мої роботи більш камерні, вони створені не для когось конкретного, для невеликої кількості глядачів. Але я намагаюся їх проживати, переживати», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

Художниця вважає, що зачіпати глядача може тільки те, що викликає такі ж почуття в автора роботи. Одним із таких особливих витворів є руки з квітами. Марина Гандиш створювала подібну скульптуру для людини, яка їй подобалась, у подарунок.

«Якісь такі були почуття, які в мені розквітали, наче квіти. І я створила таку маленьку роботу, потім вона мені сама сподобалася. Я її подарувала і подумала, що треба зробити щось більше. Це були великі руки, які монтувалися в стіну. Потім були такі роботи, я почала робити повтори, бо багато хто казав, що хоче подарувати це своїй коханій людині», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

Є у художниці й серія «живих» скульптур-русалок. За задумом, ці роботи не повинні припадати пилом на полицях, а, навпаки, потребують турботи про себе.

«Людина, яка їх придбає, не поставить їх у куток, а вони вимагатимуть сонця, догляду, як домашня квітка. Це навіть про рівень відповідальності… Коли людина її купує, вона з часом забуває про роботу. А тут, коли людина щось вкладає в неї, стає дуже цінною», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

У хвости русалок художниця вживила мох. Аби він ріс на кераміці, Марині Гандиш довелося досліджувати властивості цих рослин. Цікавилася акваріумістикою. Після низки експериментів знайшла спосіб втілити ідею в життя.

«Просто знайшла такий мох, який через три тижні, за сприятливих умов, пускає коріння. Його можна силою здерти, але він не буде плавати поруч, він тримається і потім заростає», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

Художниця розповідає, що, створюючи виріб, вона часто відходить від початкової ідеї.

«Кераміка тим і зручна, що завжди можна вдатися до імпровізації, матеріал продиктує, як він хоче. Інколи є якась ідея, а потім починаєш ліпити і розумієш, що навіть якісь образи під час цього виникають, і ця ідея, яка була на початку, вона може розвиватися та розширюватися. Це така велика подорож. Можна почати з чогось одного, а вона проллється зовсім в інше русло», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

Художниця розповідає, що в її роботі трапляються й випадки, коли виріб доводиться перероблювати. Так сталося зі скульптурою, яку Марина випадково розбила.

«Ліпила, ліпила, вимкнула світло, проходила повз неї – і вона впала. Я залишилася на ніч, переробила. Я її випалила один раз, потім другий. Потім думаю: ще раз перевипалю. І поставила трошки вищий градус. І вона в мене просто поплила. Я її знову переліпила, і вона мені ще разів три не подобалася», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

На цю роботу пішов рік. У результаті скульптуру придбав поляк у подарунок своїй дівчині.

«Це просто такі емоції, коли ти над цим стараєшся, воно тобі не подобається, а тут хоп – і людині подобається. Насправді це неоціненно», – Марина Гандиш, художник-кераміст.

Марина Гандиш 10 років працювала у Львові. Зараз вона повернулася до рідного Чернігова, аби тут займатися концептуальною керамікою. Поки що її майстерня не обжита. Але художниця запевняє, що готова створювати скульптури, які прикрашали б міські вулиці, та розвивати тут цей вид мистецтва.

Журналіст Ольга Лазун

Оператор Дмитро Дриганов

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv