Оприлюднено 10 рекомендацій, як в університетах можна покращити викладання англійської для спеціальних цілей (English for Special Purposes (ESP). Вони були представлені в межах звіту за результатами вивчення спільного проекту МОН та Британської ради «Англійська для університетів».
Дослідження здійснювалось професором Саймоном Боргом, спеціально запрошеним для цього консультантом з Великої Британії.
«Проект «Англійська для університетів» мав значний вплив на викладання англійської мови в наших вишах. Насамперед, очевидно, що проект створив сильну спільноту ESP, яка готова до змін. Завдяки проекту заняття в університетах стали більш практичними і орієнтованими на студента, методи – інтерактивнішими. Студенти повідомляють, що вони більш мотивовані вивчати англійську мову та краще розуміють її цінність для майбутнього. Що стосується визначених професором Боргом порад для поліпшення викладання, я розцінюю їх як орієнтир для подальшого вдосконалення нашої роботи. Однак це командна робота, багато рішень залежать від самих університетів, деякі проблеми мають вирішуватися на національному рівні, Міністерством. І ми готові діяти разом з вами», – запевнила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Зокрема, сформульовано такі рекомендації викладачам для подальшого вдосконалення спеціальних програм з англійської у вишах:
Планування занять. Важливо, щоб студентам були доступні плани занять, де визначено інформацію, яку вони мають отримати під час навчання. Перевірка розуміння. Викладачі повинні отримувати зворотній зв’язок від студентів, перевіряти, як глибоко вони зрозуміли матеріал. Демонстрація. Даючи завдання або пояснюючи правило, викладач має наводити приклад його виконання чи використання, щоб вичерпно пояснити студенту, що саме від нього очікується. Візуальний супровід. Результати моніторингу засвідчують, що викладачі часто не використовують ні фліп-чарт, ні дошку, ні проектор, щоб візуалізувати інформацію студентам. Водночас така підтримка може якісно покращити сприйняття матеріалу. Наближення до реального життя. Важливо, щоб завдання, які даються студентам, були максимально наближені до реального життя та потреб, а не потребували виконання дій, які навряд знадобляться у повсякденні. Наприклад, можна дати завдання написати резюме. Більше уваги до мовних правил. Експерт зазначає, що попри важливість розвитку комунікації та мовних навичок, важливо не забувати про вивчення мовних правил – закріплення граматики, правильної вимови тощо. Ефективна робота над помилками. Викладачі мають більше уваги приділяти виправленню помилок, які роблять студенти під час навчання, а також поясненню матеріалу, що стосується допущеної помилки. Підвищення залученості студентів під час перевірки завдань. В українських вишах, за спостереженням експерта, викладачі використовують перевірку завдань викликаючи до відповіді когось зі студентів окремо. Тоді як кращий результат дають методики, які сприяють більшій залученості, наприклад, перевірка робіт сусідом, а вже потім розбір матеріалу. Ефективність. Під час застосування інтерактивних методик надзвичайно важливо дотримуватися таймінгу і не забувати про ефективне використання часу на занятті. Комунікаційні моделі. У багатьох аудиторіях для навчання переважно використовується комунікаційна модель студент-учень, однак варто частіше використовувати роботу в парах та групах між студентами.Згідно зі звітом освітні управлінці також мають звернути увагу на недостатню кількість годин, що виділена для ESP, та низький або ж дуже різний рівень англійської у студентів, які вступають у виші і змушені навчатись у змішаних групах.