Сьогодні виповнюється 175 років найстаршій обсерваторії Києва – Астрономічній обсерваторії КНУ ім. Шевченка. Саме 21 лютого 1845-го було завершено її будівництво. Зараз Астрономічна обсерваторія – одна з провідних наукових установ країни та популярне місце серед тих, хто цікавиться наукою.
До дня народження обсерваторії ми зібрали 10 цікавих фактів про неї:
Башта обсерваторії могла прикрашати “червоний корпус” КНУ, адже саме тут на етапі проєктування хотіли розмістити наукову установу. Але потім плани змінилися і під неї виділили окреме приміщення. Архітектором обрали Вікентія Беретті. Він також є автором проєктів “червоного корпусу” КНУ, Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневий палац), Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна, співавтором генерального плану Києва. Найперше, що зробив перший директор обсерваторії Василь Федоров, – з високою точністю визначив її географічні координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. Також 1845 року він визначив координати так званого Київського меридіану. Науковці обсерваторії відкрили дві комети: Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov–Gerasimenko) 1969 року та Чурюмова-Солодовнікова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov) 1986 року. Також вченими відкрито та досліджено близько 600 нових карликових галактик Чурюмова-Герасименко стала першою кометою, на орбіту якої вийшов космічний апарат. Це відбулося 6 серпня 2014 року. Апарат Rozetta став супутником комети і супроводжував її через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016-го. Також на комету було здійснено першу в історії м’яку посадку спускного апарата – зонда Philae, який відділився від Rozetta. Весь цей час на Землю передавалася важлива наукова інформація. Завдяки цьому вчені змогли зрозуміти, які процеси можуть призводити до руйнування кометних ядер. 2017-го NASA обрало два проєкти, які стануть наступними важливими міжпланетними місіями. Один з них – це CAESAR (Comet Astrobiology Exploration SAmple Return) – зонд, який буде відправлено на комету Чурюмова-Герасименко. За попередніми планами проєкт мають запустити 2024-го. Через 14 років апарат має повернутися зі зразками комети. 2015 року Україна стала дійсним членом Міжнародної наукової програми СТА (Cherenkov Telescope Array) – ініціювала та організувала процес приєднання саме Астрономічна обсерваторія. Зараз до проєкту долучено понад 30 країн. Його головна мета – створення нового покоління наземних телескопів для дослідження космічного простору, що, зокрема, матимуть в рази більшу чутливість та точність до виявлення високоенергетичних гамма-променів. Наразі в обсерваторії виконують 4 наукові проєкти за підтримки держави. Один з проєктів – переможець конкурсу МОН для молодих науковців. Він розрахований на 2018-2020 роки і отримав понад 1,1 млн грн фінансування. Молоді науковці проводять мультихвильові дослідження космічних джерел гамма-випромінювання. На базі обсерваторії діє Астрономічний музей, що налічує близько 20 тисяч різних наукових, природничих і краєзнавчих експонатів. Наразі також триває створення віртуальної виставки експонатів музею. За 2019 рік обсерваторію відвідали близько 5 тис гостей: окрім екскурсій там постійно проводяться публічні лекції, презентації, Дні науки, працює гурток астрономії.