Німецька модель дуальної освіти є однією з найуспішніших у світі, тому ми маємо перейняти цей досвід, а також поширити успішні практики серед закладів профосвіти. Про це заявив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей під час панельної дискусії “Професійно-технічна освіта – співпраця з підприємствами. Німецька модель дуальної освіти”, яка пройшла сьогодні, 16 жовтня 2018 року, у приміщенні МОН.

“Офіційно експеримент із запровадження дуальної освіти в Україні розпочався ще 2015 року. Тоді у пілоті взяли участь три училища з Києва, Львова та Запоріжжя. Нині маємо майже 250 закладів, які впроваджують дуальну освіту, а це - третина від кількості закладів, що підпорядковані МОН. Однак, для успішного розвитку дуальної освіти ми маємо зробити її зрозумілою, доступною та безпечною для усіх сторін” - пояснив Павло Хобзей.

Учасники дискусії визначили кілька недоліків, які заважають сучасній дуальній освіті в Україні. А саме:

відсутність індивідуальних графіків навчання учнів; велике навантаження на педагогів; низька мотивація учнів продовжувати навчання тощо.

“Зараз ми маємо ситуацію, коли отримуючи грошову винагороду за виконану роботу учень втрачає мотивацію до продовження навчання. Тобто миттєвий заробіток має більший пріоритет, ніж отримання повноцінної освіти за фахом. Ми розуміємо, що робота учнів, навіть у межах практики чи навчання, повинна оплачуватися. Проте, на своєму рівні ми маємо прописати механізм, який зберігав би інтереси усіх сторін процесу”, - зазначив заступник Міністра.

Таким механізмом може стати договір, який попередньо укладають зацікавлені сторони. Наприклад, у Німеччині він укладається між учнем та підприємством, тоді як українська практика розглядає документ тристороннім - між закладом профосвіти, учнем і підприємством.

“90% учнів, які закінчують заклади профосвіти, йдуть працювати за професією. З них 30% продовжують навчання у вишах. Але загалом наша модель дуального навчання успішно зарекомендувала себе на ринку і ми готові ділитися своїм досвідом”, - наголосив генеральний директор BASF в Україні Андреас Лір.

Договір визначає тривалість навчання учня, випробувальний термін, можливість отримання відпустки, зміст навчальної програми та оплату праці. Далі, завершивши навчання, учень складає випускні іспити, які оцінює спеціальна екзаменаційна комісія. До її складу мають увійти працедавці, робітники, викладачі закладу, де навчався учень. Зазвичай до складу комісії не входять інструктори та викладачі тих, кого екзаменують.

Учасникам заходу також презентували Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою навчання. Вона, зокрема, передбачає рівноправне партнерство закладів, роботодавців та учнів. Така співпраця має допомогти учням здобути досвід роботи за фахом та зрозуміти реальні виклики обраної професії. Окрім цього, Концепція передбачає:

до 70 % практичної підготовки в умовах реального виробництва; оцінку результатів навчання як роботодавцем, так і закладом освіти; відбір  кандидатів, що навчатимуться за програмою, роботодавцями.

Під час зустрічі представники німецьких компаній в Україні підкреслили, що вони готові співпрацювати з українськими освітянами та сприяти у впровадженні успішних навчальних методик.

Організаторами заходу стали Німецько-українська промислово-торговельна палата, компанія BASF в Україні на чолі з Андреасом Ліром та Міністерство освіти та науки України.

Нагадаємо, що МОН разом із експертами розроблять план популяризації професійної освіти в Україні.