Заклади вищої освіти отримали Рекомендації з академічної доброчесності, а також Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності. Відповідні матеріали було розроблено в межах Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP за підтримки Посольства США, а також розіслано листом МОН на всі виші.
«Потрібно визнати, що зараз ми переживаємо певну кризу академічної доброчесності. І причин цьому кілька. Одна з них – відсутність в університетах глибокого розуміння того, чим саме є академічна доброчесність, а також процедур, які мають цю доброчесність забезпечувати. І ми щиро вдячні Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP, який допоміг нам підготувати докладні та змістовні рекомендації з цього питання для закладів вищої освіти. Окремо створено глосарій термінів та понять. Ми сподіваємось, що ці матеріали стануть суттєвою допомогою для вишів на їхньому шляху до забезпечення академічної доброчесності», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич.
Основними авторами рекомендацій є професор Володимир Бахрушин та доцент Євген Ніколаєв.
Матеріали складаються з 6 окремих блоків.
Перший розділ – «Набуття студентами компетентностей з академічної доброчесності та навичок якісного академічного письма». У ньому йдеться про те, якими компетентностями для дотримання академічної доброчесності має володіти викладач, якими має оволодіти студент, а також розповідається про прийоми навчання студентів належному академічному письму.
У другому розділі надаються рекомендації щодо роботи з викладацьким колективом. Зокрема, йдеться про те, як мотивувати викладачів, які є вимоги до них та як створити у закладі атмосферу академічної доброчесності.
Третій блок присвячено питанням санкцій, які можуть вживатися до викладачів та студентів за порушення академічної доброчесності.
«Застосування заходів академічної відповідальності має сенс, якщо учасники освітнього процесу розуміють зміст чинних норм, підстави і процедури притягнення до академічної відповідальності. Тому за інших рівних умов санкції за одні й ті самі порушення для студентів молодших курсів мають бути м’якішими, ніж для студентів старших курсів і, тим більше, для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників. Заклад вищої освіти має забезпечити навчання всіх учасників освітнього процесу, насамперед, здобувачів вищої освіти з питань забезпечення академічної доброчесності», - йдеться у документі.
Для вдосконалення внутрішніх процедур дотримання доброчесності у четвертому розділі МОН разом із експертами дає рекомендації щодо створення кодексу академічної етики та етичної комісії закладу вищої освіти.
П’ятий розділ дає орієнтири для закладів щодо вимог до письмових робіт, які допоможуть забезпечити академічну доброчесність. Також у цій частині рекомендацій надаються поради, як проводити захисти письмових робіт.
Останній, шостий розділ Рекомендацій присвячений особливостям перевірки на академічний плагіат дисертаційних робіт.
Оскільки тривалий час дискусії щодо забезпечення академічної доброчесності точилися навколо конкретних визначень, які свідчать про її порушення, разом з Рекомендаціями МОН розіслало й Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності.
«У глосарії доступно та зрозуміло викладено усі основні визначення, що стануть чіткими орієнтирами для викладачів та студентів», – відзначив Юрій Рашкевич.