Більшість шкільних меблів та дидактичних матеріалів, закуплених для початкових класів у рамках оновлення освітнього простору Нової української школи, є неякісними. Про це йдеться у повідомленні Рахункової палати за результатами проведеного аудиту, присвяченого ефективності використання коштів субвенції на Нову українську школу.

«Аудитори виявили, що більшість закуплених для початкових класів шкільних меблів та дидактичних матеріалів – неякісні. Більше того, в окремих випадках виникли сумніви щодо їх безпечності – на 21 з 29 перевірених об’єктах, не було сертифікації якості та виявлена невідповідність нормам і стандартам», - зазначають аудитори Рахункової палати.

Кожний клас повинен мати комплект меблів не менше двох ростових груп, з трьома кутами нахилу, відсутності гострих кутів тощо. На придбання шкільних меблів для перших класів – одномісного столу і стільця – в державному бюджеті МОН заклало 359,5 млн грн.

«Але, щоб створити нові умови навчання відповідно до Концепції НУШ, в перший рік реалізації реформи цієї суми недостатньо. На 2019 рік сума субвенції була взагалі зменшена. Тому, за розрахунками аудиторів, щоб купити за таких умов фінансування нові сучасні меблі для всіх школярів знадобиться щонайменше 5 років. При цьому, придбання меблів не є ціллю проекту, а лише однією складовою запровадження нового освітнього простору», - наголошують у Рахунковій палаті.

Також аудитори констатують, що за цей час для дітей перших класів не створені рівні умови щодо забезпечення їх сучасними меблями, комп’ютерною технікою, мультимедійним контентом.

«Наприклад, із 89 перших класів Московського району м. Харків комп'ютерне обладнання придбано для 51 такого класу. А для решти, в яких навчалось у 2018/2019 навчальному році 1066 учнів, це обладнання не закуплено», - йдеться у повідомленні.

Також Міносвіти не затвердило чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту, які мали закуповуватися за кошти субвенції. Існує лише примірний перелік, в якому ті засоби, якими школи мали бути оснащені ще до впровадження реформи НУШ.

Закупівлі меблів і технічних засобів навчання кожний районний підрозділ з питань освіти проводить окремо і так по всій країні. Не була врахована також потреба у фінансуванні підвищення кваліфікації та оплати праці низці категорій педагогів.

«Фактично гроші субвенції розпорошувалися між заходами, для розпорядників головне було їх швидше використати, але при цьому чи досягнуті поставлені задачі ніхто не аналізував. Встановлено також, що Кабінет Міністрів та МОН належним чином не контролювали дотримання співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів закупівлі та доставку товарно-матеріальних цінностей для шкіл», - наголошують у Рахунковій палаті.

МОН не збирало з департаментів освіти і науки органів місцевої влади інформацію щодо потреби у коштах субвенції. Тому бюджетні запити, подані Міносвіти Мінфіну щодо обсягу субвенції на 2018 і 2019 роки в сумах 1,36 млрд та 1,3 млрд не мають обґрунтування щодо необхідності передбачення таких видатків.

Загалом об’єктами аудиту стали Міністерство освіти і науки, 29 структурних підрозділів з питань освіти місцевих держадміністрацій та рад, 127 шкіл Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Харківської, Хмельницької областей та у Києві.

За результатами аудиту використаних коштів у 9 регіонах виявлено майже 46 млн грн збитків державі та місцевим громадам внаслідок закупівлі технічних засобів навчання, які не відповідають потребам, нормам та стандартам.

Окрім того, 32 млн грн використано з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель та виконання договірних відносин, 8 млн грн – непродуктивно, неекономно, нерезультативно.

«Також встановлено 24 випадки використання коштів субвенції з ознаками кримінальних правопорушень за статтями 191, 364, 367 ККУ, інформацію про які буде спрямовано до Генеральної прокуратури України», - йдеться у повідомленні Рахункової палати.