МОН змінює порядок атестації наукових працівників – він буде більш демократичним та об’єктивним. Вчених оцінюватимуть за конкретними показниками, з’являються «запобіжники» щодо впливу на атестацію керівника установи та безпосереднього керівника науковця, стають жорсткішими вимоги до академіків та полегшуються – до науковців-військових, що зараз захищають Україну.

Відповідна постанова була прийнята сьогодні, 3 квітня 2019 року, під час засідання Кабінету Міністрів України.

«Зміни, які ми зараз приймаємо, назріли давно. В руках керівників установ в процесі атестації наукових працівників було зосереджено забагато повноважень, що робило вчених залежними від думки та ставлення однієї людини. Така монополія є неприпустимою. Тому ми передали частину цих повноважень вченій раді установи», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Так, вчені ради тепер долучені до визначення складу атестаційних комісій, затверджують результат атестації, встановлюють періодичність атестації для кожної посади (3, 4 або 5 років), а також затверджують для кожної наукової посади атестаційну форму.

Важливо, що віднині є чіткі критерії, які мають бути обов’язково відображені в цій формі, – попри галузь, тип посади, відомчу належність. Це, зокрема, якість наукових результатів (публікації, патенти, участь в проектах), викладацька діяльність, національна та міжнародна співпраця, підвищення кваліфікації, мобільність, популяризація науки тощо. Тобто вперше виставлена єдина для всіх, конкретна рамка показників для оцінки роботи науковця – керівник більше не зможе прописувати їх на свій розсуд. Всі вимоги також мають піддаватися документальному підтвердженню.

Положення також суттєво зменшує залежність результатів атестації науковця не лише від керівника установи, а й  від його безпосереднього керівника. Так, раніше він мав погоджувати атестаційну форму та звіт працівника. Відтепер формат погодження змінено на ознайомлення, щоб навіть у разі конфлікту між вченим та його безпосереднім керівником атестаційна справа мала змогу дійти до розгляду атестаційної комісії.

Інша актуальна зміна стосується переліку осіб, які не підлягають атестації. Зокрема, прибрані «привілеї» для академіків та членів-кореспондентів, які займають наукові посади. Раніше ж вони могли уникати атестації, посилаючись лише на свій поважний статус.

Водночас у документі передбачено можливість відтермінувати атестацію тих наукових працівників, що проходять військову службу за призовом або контрактом на час дії особливого періоду. Це ж стосується тих науковців, які під час військової служби отримали поранення та лікуються у медзакладах, а також потрапили у полон чи визнані безвісно відсутніми.

Нагадуємо, що до кінця 2019-го в українських вишах працюватиме 16 центрів колективного користування науковим обладнанням – Уряд інвестує в це 66 млн грн.  Також МОН планує окрему програму підтримки заповідників, ботсадів, дендропарків і обсерваторій в університетах.