Права людини та освіта мовами національних меншин, державна політика у цій сфері, методика викладання мовами національних меншин. Ці та інші теми обговорили під час учасники Форуму з питань меншин Ради з прав людини Організації Об’єднаних Націй наприкінці листопада у Женеві (Швейцарія).

Представники української делегації на Форумі, зокрема, фахівці Міністерства освіти і науки України, розповіли, що повага до прав представників національних меншин  вивчати рідну мову є найважливішим пріоритетом діяльності державних органів.

Серед іншого вони розповіли, що для забезпечення прав національних меншин в Україні функціонує розгалужена мережа закладів освіти. Наприклад, дошкільна освіта надається 8 мовами корінних народів і національних меншин: кримськотатарською, молдовською, німецькою, польською, російською, румунською, словацькою та угорською. Нині функціонують 264 дитсадки з навчанням російською, 76 – угорською, 61 – румунською, 16 – молдовською та 2 – польською.

Шкільна освіта також надається 8 мовами національних меншин: болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською. Крім того, такі мови як албанська, гагаузька, іврит, корейська, німецька, новогрецька, турецька і чеська вивчаються у школах як окремий предмет і факультативно.

Українська делегація акцентувала увагу учасників Форуму на тому, що Україна ретельно виконує рекомендації Венеціанської комісії, що стосуються Закону «Про освіту». Так, до 2023 року законодавчо подовжено період поступової адаптації учнів до навчання українською мовою. У державних стандартах освіти та освітніх програмах враховано пропозиції громадських організацій національних меншин та вчителів стосовно вимог до вивчення державної мови представниками національних меншин. Дорожня карта реалізації статті 7 Закону «Про освіту», яка розроблена Міністерством, містить спеціальний розділ і заходи із забезпечення збереження національної самобутності меншин у сфері освіти.