Студенти та викладачі Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара спроектували ракету-носій, успішно запустили її та вивели два супутники. Це вперше серед українських вишів, коли проект реалізовано за повним циклом - від виготовлення твердого палива, проектування ракети та двигуна, до запуску та фіксації зовнішніх показчиків.
Запуск ракети пройшов на полігоні Павлоградського механічного заводу.
“Участь у проекті такого масштабу дозволяє нашим студентам не обмежуватися теоретичними знаннями, а вже під час навчання опановувати навички ракетобудування, дізнаватися про особливості цього процесу. Наразі ми відпрацьовуємо другий етап проекту запуску студентської ракети, який реалізується в нашому університеті. Перший відбувся торік навесні. Тоді нам вдалось успішно запустити ракету-демонстратор, зафіксувати недоліки та усунути їх. Ця ж ракета була підготовлена як прототип носія для запуску університетських дослідницьких апаратів на висоту до 3 кілометрів”, - зазначив ректор ДНУ ім. Олеся Гончара Микола Поляков.
Для проектування виробу автори використовували макети ракет, які застосовуються у військовій галузі. Враховуючи особливості навантаження, яке мала підняти ракета, вони переобладнали двигун, опрацювали склад палива та систем, які показуватимуть технічний стан приладу під час польоту.
Після запуску ракета випустила два супутника. Вони дозволили виміряти атмосферний тиск та температуру на заданій висоті, зняти проби повітря, здійснити фото та відеозйомку.
“Нашим головним завданням є не тільки виведення ракети чи супутників у задану точку, а відпрацювання можливостей для того, щоб у режимі реального часу виконувати певні вимірювання, передавати інформацію. Тобто запуск студентської ракети передбачає спостереження за польотом, прийом інформації від ракети, конструювання та виготовлення дослідного мікросупутника типу CanSat і систем, які від нього приймають інформацію”, - розповів один із кураторів студентів Олексій Кулік.
Загалом команда підготувала дві твердопаливні ракети, обидві розміром близько 170 сантиметрів, вагою 7 кілограм кожна. Вантажопідйомність CanSat-носія у однієї з ракет складала близько 700 грам, в іншої – до 300 грамів. Однак під час підготовки до запуску бортовий контролер ракети з більшим навантаженням вивів помилку і її запуск вирішили відкласти.
Разом з командою ДНУ імені Олеся Гончара над проектом працювали фахівці ГО "Асоціація Ноосфера" та Національного центру аерокосмічної освіти молоді України. Організаційну підтримку надали “Південний машинобудівний завод” і Павлоградський механічний завод.
Над реалізацією проекту працювали майже 2 роки.