Закон України «Про освіту» не має фінансового забезпечення в частині необхідності підняття рівня найменшого посадового окладу вчителя до чотирьох прожиткових мінімумів.

Про це в інтерв’ю газеті «Освіта України» сказав заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

За його словами, Міністерство фінансів не проти підвищення рівня соціального забезпечення усім громадянам. Але треба зрозуміти: чи може держава собі дозволити це все реалізувати.

«У Законі України «Про освіту» прописано, що маємо підняти рівень найменшого посадового окладу до чотирьох прожиткових мінімумів, в іншій статті йдеться про три мінімальні заробітні плати. Ми звертали увагу, що ціна питання – близько 400 млрд гривень (а після підвищення «мінімалки» – значно більша). Чи є у держави можливість це профінансувати? Водночас у країні є і медики, наприклад, яким у зв’язку з пандемією COVID-19 теж треба підвищувати зарплату. Зрештою, є пенсіонери з невеликою пенсією», – наголошує Єрмоличев.

Він також зауважив, що зарплата вчителя залежить від багатьох складників: є посадовий оклад і різні види надбавок, загальна кількість яких може «набігати» до 40%.

«Ми неодноразово порушували питання перед МОН: треба змінити підхід до формування заробітної плати. Основна її частина має бути саме окладом. Щоб ані директор закладу, ані управління освіти не могли вирішувати, платити надбавку чи ні. В такому разі молодий учитель отримуватиме більше, ніж зараз», – підкреслює заступник міністра фінансів.

Водночас він зауважив, що Міністерство фінансів не просто заощаджує, оскільки держава надає суттєві ресурси для підтримки шкіл.

«За останні роки спрямовані близько 10 млрд капітальних видатків. У держбюджеті на 2021 рік відповідні видатки навіть збільшено: виділили кошти і на програми «Спроможна школа для кращих результатів», і на Нову українську школу, й інші програми. Навіть в умовах пандемії держава розуміє, що освіта є базовою основою розвитку країни. Однак мусимо ці кошти використовувати ефективно. Тому вкрай важливо здійснювати системний аналіз», – сказав Єрмоличев.

На його переконання, одним із показників якості навчання є результати ЗНО.

«За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, у 2020 році лише 38% випускників склали тестування з української мови на початковому та середньому рівнях, 47% абітурієнтів на цьому рівні склали історію України, 58,2% – математику. Це дуже низький показник якості освіти. Так, ми готові дискутувати над збільшенням видатків, але слід водночас підвищувати якість сформованих компетенцій. Будьмо відвертими: учні малокомплектних шкіл отримують гірший рівень знань, аніж учні великих шкіл, де краща матеріально-технічна база та педагоги мають більше можливостей підвищувати кваліфікацію», – наголосив  заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.