Міжнародна інспекція відзначила позитивні зміни на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» щодо дбайливого ставлення до навколишнього середовища та екосистеми Антарктики. Цього вдалося досягти завдяки масштабній модернізації станції, розпочатій цього року вперше з моменту її передачі Україні 1996-го.

Про це йшлося під час 42-ї Консультативної наради Договору про Антарктику, що триває в Празі 1-11 липня за участі української делегації. У її межах також відбулася 22-а нарада Комітету з охорони навколишнього середовища.

«Країни-члени Договору про Антарктику постійно інспектують станції колег, дають оцінку впливу на екосистему та рекомендації. Цього року, в лютому-березні, міжнародні інспектори з Аргентини, Чилі, Уругваю та Південної Кореї відвідали українську станцію. І саме на засіданні в Празі вони представили свої висновки. Вперше за багато років там були відзначені позитивні зміни – саме завдяки тій модернізації, яку ми почали цьогоріч і плануємо завершити навесні 2020-го. Нагадаю, що держава на це виділила майже 35 млн гривень», – розповів очільник української делегації, гендиректор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Так, відремонтовано будівлю станції, паливний бак, оновлено системи життєзабезпечення, а також закуплені всі компоненти для другого етапу модернізації – встановлення нової енергетичної системи, зокрема дизель-генераторів, котлів опалення тощо.

«Звісно, колеги звернули увагу й на низку недоліків. Наприклад, модернізації також потребують наші системи пожежної безпеки та знищення відходів. Ми повністю згодні й плануємо закласти ці роботи в концепцію нової програми полярних досліджень на 2021-2030 роки. Її проєкт вже напрацьований МОН та Національним антарктичним науковим центром і якраз був представлений міжнародній спільності на засіданні в Празі», – підкреслив Дмитро Чеберкус.

Він додав, що цей документ готувався уже за новими стратегічними пріоритетами, визначеними міжнародним Науковим комітетом з антарктичних досліджень (SCAR). Туди, зокрема, закладені такі важливі речі, як системна міжнародна кооперація, відновлення океанографічних досліджень, модернізація наукового парку тощо.

Представники української делегації розказали, що Україна вже зробила важливий крок для відновлення досліджень в Південному океані.

«Востаннє такі експедиції проводилися нашою країною в далекому 2001 році. Однак в листопаді 2018-го група українських вчених після тривалої перерви здійснила дослідницьку експедицію з вивчення стану Південного океану.  Було, приміром, запроваджено моніторинг для вивчення змін клімату, поширення хімічних забрудників тощо», – пояснив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН, учасник цієї експедиції Євген Дикий.

Під час наради Україна також озвучила свої плани приєднатися до Конвенції зі збереження антарктичних тюленів.

«Загалом за підсумками наради можна впевнено стверджувати: Україна лишається активним членом престижного «Антарктичного клубу». Й наша наука має максимально використовувати Антарктиду як вікно можливостей для міжнародної кооперації та участі у глобальних, загальнопланетарних дослідженнях», – резюмував Дмитро Чеберкус.

Довідково: Україна приєдналась до Договору про Антарктику 1992 року. Участь у Договорі надає нашій державі право проводити діяльність в Антарктиці (зокрема, створювати наукові станції та відряджати наукові експедиції) і призначати уповноважених представників на Консультативні наради Договору. Вони проходять щороку для обговорення актуальних питань дослідження та освоєння Антарктики, а також напрацювання рекомендації своїм урядам.

З 2004 року Україна отримала статус Консультативної сторони Договору про Антарктику – наразі його мають лише 28 країн. Це надає нашій державі право вирішального голосу у прийняті будь-яких рішень з усіх питань, пов’язаних з діяльністю в Антарктиці.

Нагадуємо, що наразі в Україні створено 10 Центрів колективного користування науковим обладнанням в університетах.