Наче в позаминулому столітті живуть два десятки сімей за кілька кілометрів від Кропивницького. Без світла, опалення і  води вже сім років люди оббивають чиновницькі кабінети, йдеться в ТСН.16.45.

Жителі двох вулиць приміського селища лягають спати як сутеніє і прокидаються «з півнями». Телевізори і комп’ютери – тут розкіш. Бо  світло від невеликих сонячних батарей на вагу золота. Жителі будинку буквально моляться на сонце, бо якщо на дворі ясно, їхні діти роблять уроки не при свічках, а при світлі єдиної лампочки. 

Першокласник Михась у півтемряві охайно виводить літери. Мати ж намагається завести електрогенератор, щоб зігріти хату.

«В сильні морози нас виручає ось цей генератор, який ми можемо завезти на декілька годин. Бо дві години його роботи нам обходиться в 300 гривень. Ми не можемо більше потягнути його роботу», - каже жінка.  

У суцільній темряві ледве видно сусідню хату. Тут живе викладач вишу з  сучаснішою системою добування світла. Єдина лампочка тут світить і у хмарний день. 

«Я поставив сонячні батареї. Але воно ненадовго. Це вистачає, якщо похмурий день, кіловатна система дає приблизно 10 ватт. Лампочка горить одна і все», - каже вчитель.  

«Щоб сюди провести світло я написав заявку ще в 2011 році, бо було офіційно відкрито будівництво. Але світла за 7 років так обленерго і не дало», - жаліється сусід.  

В обленер ...

Читайте повний текст статті за цим посиланням