Звільнені перед новим роком із полону бойовиків українці завершують лікування, і їх усіх цими днями переводять у санаторії. Там вони пробудуть місяць, долікуються, а психологи мають підготувати їх до нового життя. Вони кілька років не бачили ні вулиць міст, ні натовпів людей, ані навіть мобільних телефонів.
ТСН запропонувала трьом звільненим жінкам уперше після звільнення погуляти святковим Києвом.
Марина Чуйкова, Олена Лазарева, Лариса Багненко. Усі три - медички, які працювали в окупованих Донецьку й Горлівці і паралельно допомагали українським спецслужбам збирати інформацію про життя в окупації. У полоні кожна пробула від одного до двох із половиною років. Київ не бачили більше трьох років.
"Нам давали два літри гарячої води і все. І ось як хочеш, так і мийся, і купайся. Це було все. Я щаслива і вдячна за те, що мене звільнили", - розповіла Лариса Багненко.
Жінки роздивляються все навкруги, неспішно крокують святковим майданом, усміхаються. Вони пригадують, як роками через брак інформації не розуміли в колонії, чи потрібні Україні, як почули, що є в списках на обмін, і плакали від щастя, як прилетіли в аеропорт Бориспіль і були вражені кількістю тих, хто їх зустрічав. "Ще місяць тому я стою на побудові в пуховій хустці, холодно, з биркою на грудях. Я себе відчувала, що ходила як зомбі просто", - ...
Читайте повний текст статті за цим посиланням