У вівторок, 7 квітня, християни східного обряду (православні та греко-католики) відзначають благу звістку архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію - Благовіщення.

У західній традиції має найвищий статус торжества. У східній традиції свято третє за значенням після Великодня і Різдва Христового. Святкується 25 березня за григоріанським календарем, близько до весняного рівнодення, і 7 квітня за юліанським. У звичаях європейських народів асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року. 

В основі свята — повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії "благої вісті" (звідси і назва Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти.

Однак сьогодні це свято відзначають не традиційно, розбирався кореспондент ТСН Карл Волкогон.

"Ми зараз біля київського Володимирського собору. І сьогодні навіть незважаючи на Благовіщення, людей тут немає - служба проводиться онлайн. Як бачимо карантин і справді вплинув на церкву. За соціальними опитуваннями, більше як половина українців зазвичай відвідують церкву на релігійні свята. Але зараз в умовах карантину це стало неможливо, бо уряд заборонив масові зібрання людей. Та все ж окремо уряд не закривав церкви, бо не має на це права", - розповів кореспондент в ефірі "ТСН.Ранок".

За словами адвоката Лаврентія Царука, є міжнародні стандарти які закріплені, зокрема, в Конституції України

"Це про те, що дер ...

Читайте повний текст статті за цим посиланням