Жителі села Ходаки на Житомирщині засинають та прокидаються зі смородом свинячого гною. Залежно від рози вітрів, запах розноситься на весь район, йдеться у випуску ТСН.19:30.

Між школою і полем, на який виливають свинячий гній, не більше кілометра. Запах виїдає очі і навіть шкільні стіни не рятують. Вікна у навчальному закладі не відкривають, а діти на перервах майже не виходять на вулицю. "У школі теж нема де заховатися – смердить. У дітей сльози течуть із очей, у роті - осад, до блювоти доходить", - каже вчитель фізкультури Олена Плахоніна.

У  шкільному коридорі стоїть каструля з кип'яченою колодязною водою для дітей. Сиру воду дають худобі. Місцева мешканка Оксана Полянівська каже, що питну воду возить від мами із сусіднього села. Аналізи показали, що з її криниці краще не пити – знайшли аміак. Будинок жінки стоїть впритул до розпайованої землі, на яку і виливають свинячий гній. Селяни бояться, що підвищена кислотність гною знищить їхні землі.

Представники свиноферми запевняють, що від смороду люди потерпатимуть півтора місяця на рік. Свинячі відходи  більше не вивозити на поля трактором, їх  прокачуватимуть через шланги. "До цієї технології зв ...

Читайте повний текст статті за цим посиланням