До Дня пошти ТСН вирішила дізнатися, чи є серед нас люди, які і досі користуються не електронною поштою. А також, що відбувається з їхньої кореспонденцією на шляху до адресата, йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

"Дорога бабусю. Пишу тобі листа в прямому ефрі – до Дня пошти ми вирішили перевірити, який шлях пройде моя листівка, перш ніж потрапить до рідних", - дописали, поклали у конверт. Зазначили від кого і кому – головне згадати індекс. І не забути про марку – одразу дві. Лист починає дорогу до Харкова.

Через приміщення біля столичного залізничного вокзалу проходять дві третини українських листів. Звідси конверти потрапляють до сортувальників. У кожного міста та області, зокрема, Харкова, - своя шафа.

Аби дістатися рідної вулиці, нашому конвертові знадобиться три дні. Буває і п’ять - якщо лист їде зі Сходу на Захід.

Любов Сайдулівна сортує листи українців уже тридцять сім років. Коли починала, дев’ять із десяти були особистими. Сьогодні від руки підписані лише п’ять конвертів на сотню. Решта - банківські і мобільні рахунки, акції і реклама.

Тимчасом маленькі харківські скриньки пакують у велику  - у ній вони і поїдуть на Схід. Там процес сортування повториться - цього разу серед реклами на когось чекатиме й сюрприз від онучки.

Кореспондент ТСН Читайте повний текст статті за цим посиланням