Чим старшою стає людина, тим більше їй здається, що плин часу пришвидшується. Дні, місяці й роки зливаються у одну мить, хоч годинник й продовжує йти з тією ж швидкістю, що й раніше.  

Дехто вважає, що причиною цього є те, що з віком уповільнюється біологічний годинник, інші ж – що дні стрімко пролітають повз через стрес та щоденні клопоти.  

Однак на думку професора інженерії Андіана Бейджана, нетипове сприйняття часу у старшому віці також напряму пов’язане з особливостями функціонування мозку. Зокрема, з його старінням.

Як відрізняється сприйняття часу

Над запитанням, чому у старості час тече швидше, ще 1890 року розмірковував Вільям Джеймс. У своїй праці «Принципи психології» він писав, що причиною цього явища є всього-на-всього те, що у старості зазвичай трапляється менше яскравих подій, що добре запам’ятовуються.

Мовляв, час для людини сприймається повільніше, коли життя сповнене «першими» моментами на кшталт першого поцілунку, першого дня у школі та першого сімейного відпочинку.

У зрілому ж віці відсутність нових вражень призводить до того, що «дні згладжуються, а роки стають порожніми».

На початку 1960-х років двоє вчених, Воллах та Грін,  попросили дві групи людей – молодь  віком 18-20 років та людей похилого віку (в середньому, 71-річних) – обрати метафори, які, на їхню думку, найкраще описують час. Примітно, що молодь Читайте повний текст статті за цим посиланням