Жити так, ніби завтра з нашими проблемами буде розбиратися хтось інший, — "шлях найменшого супротиву" для людського мозку. І попри те, що ми всіма силами долаємо цю непродуктивну примху підсвідомості, залишаються певні галузі, де робити це ефективно вдається не завжди. Водночас, наслідки такого легковажного підходу можуть бути доволі радикальними.

Йдеться про комунікаційні кризи — та їхню тотальну, в більшості випадків, природу "несподіванки" для сторін - учасниць. Втім, якщо на кризу не зреагувати вчасно та філігранно, її наслідки можуть знищити роки ба навіть десятиріччя наполегливої праці. Красномовні приклади компаній Enron та WorldCom, які не змогли подолати комунікаційну кризу після викриття шахрайських дій власних співробітників і були змушені оголосити себе банкрутами, - тому нам нагадування.

Комунікаційна криза — це завжди загроза, яку можна було передбачити і підготуватись, та вона зазвичай виникає несподівано і залишає лічені навіть не години, а хвилини для прийняття рішення щодо подальших кроків по її врегулюванню. І пізно щось робити, коли крига вже скресла.  В ідеалі розробка антикризового плану має відбуватися ще до того, як щось станеться. Добре сплановані бізнеси мають антикризові комітети та стратегію, що враховує всі потенці ...

Читайте повний текст статті за цим посиланням